Drudkh - Solitude
Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядами?..
чом вас вітер не розвіяв
В степу, як пилину?
Чом вас лихо не приспало,
Як свою дитину?..
Бо вас лихо на світ на сміх породило,
Поливали сльози... чом не затопили,
Не винесли в море, не розмили в полі?..
Не питали б люди - що в мене болить?
Не питали б, за що проклинаю долю,
Чого нуджу світом? "Нічого робить"...
Журбою
Не накличу собі долі,
Коли так не маю.
Нехай злидні живуть три дні -
Я їх заховаю,
Заховаю змію люту
Коло свого серця,
Щоб вороги не бачили,
Як лихо сміється...
Нехай думка, як той ворон,
Літає та кряче,
А серденько соловейком
Щебече та плаче
Нишком - люди не побачать,
То й не засміються...
Не втирайте ж мої сльози,
Нехай собі ллються,
Чуже поле поливають
Щодня і щоночі,
Поки попи не засиплють
Чужим піском очі...
translation **************************
My thoughts, my thougths,
Woe unto me!
Why did you stay on the paper
With sad lines?..
Why the wind didn't scatter you
In the steppe such dust?
Why the grief didn't lull you,
Such its child?..
Because grief gave you life for laugh,
Been pouring tears... why haven't drowned?
Haven't thrown in the sea, haven't washed away in the field?
Then people would't ask what hurts me?
Wouldn't ask why I curse my fate,
Why knock about the world? "Got nothing to do"...
With sorrow
I won't build my fate,
If it shouldn't happen.
Let poverty live for three days -
I'll burry them,
Bury the that fierce snake
Right by my heart,
So the enemies won't see,
How the grief laughs...
Let the thought such that raven,
Fly and caws,
While my heart such nightingale
Sings and cries.
By stealth - people will not see,
And won't laugh...
So don't wipe away my tears,
Let them shed,
Pour somebody's field,
Every day and every night,
Till popes won't fill
The eyes with somebody's sand ...
PS: it's a part of an old poem by famous ukrainian writer Taras Schevchenko (1840). Might seem weird, but its just because I translated it myself and mostly because of the specificy of the culture.